Гаряча лінія

(03852)4-20-49

Електронна скринька

izyslav@remove-this.ukr.net

Ізяслав в історичних документах (Ізяславль, Жаслав, Жославль, Заслав) одне із найдавніших міст на Волині.

У XII – XIV століттях воно входило до складу Галицько – Волинської держави і було прикордонним містом Дорогобузько – Пересопницької землі.

Вперше згадується в літописі як Ізяславль в 1240 році. В XIV столітті Ізяслав став власністю князів острозьких. Наприкінці XVII століття Заслав перейшов до роду Любомирських , а на початку XVIII- до князів Сангушків.

Місто пам’ятає не лише шляхетних князів, а й славних гетьманів України. У 1648 році Заслав здобув Богдан Хмельницький. Тоді під містом відбулася велика битва з двадцятичотиритисячною ордою, в результаті якої половина татар загинула, а козаки здобули великі трофеї.

Щедра природа Ізяславщини дарує вам найчарівніші враження та спогади. Справді райської краси має річка Горинь. Великий Тарас Шевченко, перебуваючи в Ізяславі, знайомлячись з його історією, архітектурою та природою, назвав ріку геніально просто: Горинь ріка козацька.

Ізяславщина – край лісів, що котять свої хвилі аж до Карпат.

На протязі багатьох років охороняє та захищає це справді всенародне надбання Державне підприємство» Ізяславське лісове господарство» Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства, яке розташоване у північно – західній частині Хмельницької області, на території Ізяславського та Білогірського адміністративних районів. По лісогосподарському районуванню територія розташування лісгоспу відноситься до Мало – Поліського лісового району зони західних лісів. За адміністративно – господарським поділом підприємство має шість лісництв:
Білогірське, Гурщанське, Кунівське, Лютарське, Михельське та Плужнянське. Крім того до його складу входять: лісодільниця, яка займається заготівлею та вивезенням деревини від рубок головного користування; нижній склад, Ізяславський цех переробки деревини та транспортний підрозділ.

Лісовий фонд складається з 20 окремих контурів загальною площею 25667 га, розташованих із заходу на схід протяжністю майже 70 км. Основними лісоутворюючими породами є: сосна- 59 %, дуб- 20 %, береза – 8%, вільха- 7 %, ялина та інші породи – по 1-2 %. Річний приріст деревини по лісгоспу становить 89,2 тис. кбм. Відсоток заготівлі деревини від загального приросту складає 66,3%.

Історія лісгоспу сягає у 1936 рік, коли був організований на основі державних та приватних лісів колишньої Російської імперії. Центральним завданням завжди була турбота про своєчасне та якісне відтворення лісових ресурсів, посилення їх захисних функцій, підвищення продуктивності лісів та покращення їх породного складу.