Новина

Успішне підприємство – стабільна економіка

Ліс – це наше багатство, це майбутнє країни та усього світу. Ліс – це свіже повітря, спів птахів, чарівні пахощі квітів, заспокійлива пісня лісових струмків. Кожен об’єкт природи, яскравий або скромний, великий чи маленький, по-своєму привабливий.
Заради того, щоб це диво природи продовжувало розвиватися та існувати, працює чимало лісових господарств. Але зараз чомусь прийнято вважати, що лісівники тільки нещадно вирізають ліс. Про це говорять і пишуть всі, хто тільки може це робити. А це не просто дещо викривлена громадська думка: так думають і деякі політики та законодавці, збільшуючи податки і платежі.
Та чомусь ніхто не говорить, що насправді залишилося вкрай мало державних підприємств, податки яких є великим поповненням місцевих бюджетів. Сплачуючи їх, у підприємства все менше залишається коштів на розвиток і модернізацію виробництва. Справа в тім, що ринок лісопродукції нині нестабільний, ціни на деревину падають, а податки зростають. А мораторії та заборони призвели до зменшення лісозаготівель. Як результат – валютних надходжень немає, внутрішній споживач закуповує незначні партії лісосировини та й за це вчасно заплатити не може.
Одним із таких підприємств, які дбають про лісові угіддя та підтримують економіку не лише міста, а й держави є ДП «Ізяславське лісове господарство». До складу підприємства входять 6 лісництв ( Михельське, Лютарське, Плужнянське, Білогірське, Кунівське, Гурщанське), лісодільниця, нижній склад, цех переробки деревини, транспортний підрозділ. Лісові урочища знаходяться в басейні річки Горинь. Загальна площа земель лісового фонду становить 25 667 га.
Для того, аби зрозуміти наскільки складною є праця лісників, ми відвідали нижній склад підприємства. Він був збудований у 1971 році. Займає площу близько 1,5 га, на якій розташований власне нижній склад та цех по переробці деревини. За місяць цех реалізує 300-400 кубометрів деревини, яку відправляють на експорт. В цеху працює понад 30 працівників, кожен з яких, безумовно, є майстром своєї справи.
Одним із таких є Вадим Іванович Войтович, йому 31 рік. Одразу після закінчення Малинського лісотехнічного коледжу він влаштувався в ДП «Ізяславське лісове господарство». І ось вже 10 років минуло з того часу. За цей період Вадим Іванович пройшов шлях від верстатника до майстра. На даний момент виконує обов’язки начальника цеху по переробці деревини, оскільки сам начальник у відпустці.
«У цеху ми переробляємо деревину сосни, в незначній кількості дуба. Найкращі матеріали – продаються, а низькоякісну продукцію ми ріжемо довжиною від 60 см. що залишилися, переторцовуємо, складаємо на піддони. Залишаються тільки сучки, обрізки, обаполи.», – розповідає Вадим Іванович.
Низькоякісна продукція відправляється на китайський ринок. Її вантажать в контейнери, везуть в порт і відправляють на експорт. Тобто на підприємстві намагаються максимально переробити усю деревину, що надходить, аби отримати максимальний прибуток.
Нещодавно підприємство придбало новий автонавантажувач з усіма сучасними функціями. Це неабияк полегшило роботу та заощадило час, адже раніше необхідно було задіювати кілька одиниць техніки. Тепер одна машина може охопити весь об’єм роботи. Керує автонавантажувачем Олександр Дмитрович Подолін, який працює на підприємстві вже більше 20 років.
«Ми як можемо, так і виживаємо. Намагаємося в усьому знайти користь та матеріал для переробки. Ріжемо необрізну дошку, сирий і сухий ліс. Не дивлячись на непростий час, намагаємося залишатися продуктивними та не втрачати позитивного настрою», – додає Вадим Іванович.
І справді, підприємство забезпечує робочими місцями населення, підіймає економіку міста та доглядає за лісовими угіддями. То ж його сміливо можна назвати одним із успішних на території Ізяславщини.